Лікування гаймориту

Гайморит є запальним процесом, що розвивається у гайморовій пазусі. У більшості випадків гайморит виникає восени та взимку. Весняна пора із загальним зниженням імунітету є періодом, коли загострюються хронічні форми хвороби.

Найчастіше розвиток гаймориту відбувається на фоні зниження захисних функцій організму, поганого імунітету. У нормальному стані віруси, які потрапляють на слизові тканини, можуть бути подолані за допомогою лімфатичних судин, які в них знаходяться. При збоях в імунній системі вона не маєсил подолати риновіруси і вони, потрапляючи у носові порожнину, запускають захворювання.

Окрім того, існує цілий ряд факторів, які сприяють виникненню та розвитку гаймориту. Це можливо при:

• дитячому або похилому віці пацієнта;

• специфічній будові кісток у лицьовому відділі черепа;

• низькому імунітеті;

• наявності хронічних хвороб;

• бактеріальних інфекціях;

• алергічних реакціях на подразник;

• наявності в організмі паразитів;

• травмах на слизових тканинах у гайморовій пазусі;

• сухому повітрі та протязі.

Запальні процеси у гайморовій пазусі також можуть проявитися при алергічному риніті, поліпах і аденоїдах.

Виникнення та розвиток гаймориту може супроводжуватися:

• втратою нюху;

• важкістю у голові;

• сильним болем, що локалізується у передній частині голови;

• болем пульсуючого характеру навколо очей та перенісся;

• підвищенням температури тіла;

• погіршенням пам’яті;

• зниженою працездатністю;

• постійною стомлюваністю.

Поруч з цим люди страждають від сльозотечі й світлобоязні. Найбільш яскраво вираженим проявом гаймориту вважають виділення з носа, які є густої структури та жовто-зеленого кольору.

Для кожної стадії гаймориту характерний свій вид виділень з носа із своїм притаманним кольором та текстурою. Лікар-отоларинголог може саме за цими двома ознаками встановити, яка фаза захворювання у хворого:

• слиз білого кольору виникає на початку хвороби;

• жовто-зелений колір і густа консистенція є ознакою сильного запального процесу, який завжди супроводжується підвищенням температури тіла;

• подальше «побіління» слизу вказує на початок одужання хворого.

Уже при перших підозрах на гайморит варто звернутися за допомогою до лікаря-отоларинголога. Адже чим раніше ви звернетеся до спеціаліста, тим швидшим і легшим буде процес лікування. Інколи для підтвердження діагнозу можуть бути призначені додаткові обстеження.

У більшості випадків запальних процесів у верхньощелепних пазухах лікар-отоларинголог приписує консервативні методи лікування. Основним принципом при боротьбі з гайморитом є створення умов для гарного відтоку слизу із запалених пазух. Інколи для кращого промивання інфікованої порожнини і введення в середину лікарського засобу може бути застосована процедура пункції.

Варто пам’ятати, що при несвоєчасному зверненні на консультацію до лікаря-отоларинголога й ігноруванні перших симптомів гаймориту захворювання може прогресувати й викликати різні побічні ефекти: починаючи від переходу в хронічну форму до виникнення запального процесу а оболонках головного мозку. Ця хвороба є дуже небезпечною і може стати причиною розвитку інвалідності, чи навіть призвести до летального результату.

Окрім того, хронічний гайморит приносить людині багато дискомфорту і впливає на якість життя хворого. У слизових тканин немає функції самовідновлення. Відтак пацієнт постійно потерпає від відсутності нюху і порушень у дихальній системі. Поруч з цим загострення гаймориту негативно приливає на імунну систему організму, погіршуючи її захисну функцію.

(0312) 62 24 58